Варранти.


Варрант - сертифікат, що дає його держателеві право придбавати цінні папери по обумовленій ціні на протязі певного проміжку часу або безстроково. Іноді варрант пропонується разом з цінними паперами у вигляді стимулу для їх купівлі. По-друге, варрант - свідчення товарного складу про прийом на зберігання певного товару. Варрант є товаророзпорядчим документом, що передається в порядку індосамента. Він використовується при продажу і заставі товару. Розрізнюють варранты іменні і на пред'явника.

У даний момент в українській практиці робляться спроби використати товарний варрант як інструмент по розшивці неплатежів. Він випускається під конкретний товар, що знаходиться на складі підприємства - боржника і виставляється на торги через біржу. Покупець отримує можливість вигідно придбати товар, підприємство швидко реалізувати складські запаси, кредитор - отримати гроші. По такій системі можливі наступні операції з варрантами:

їх обіг як на первинному так і повторному фондовому ринку;

отримання кредитів під заставу варрантів;

проведення товарних взаєморозрахунків між підприємствами і галузями.

Ф’ючерси.

Ф'ючерс - типовий біржовий терміновий контракт, купівля і продаж якого означають зобов'язання поставити або отримати вказану в ньому кількість продукції по ціні, яка була визначена при завершині операції. Принцип в тому, що первинний покупець укладає з виробником (або продавцем) типовий контракт з відповідною специфікацією на певну передбачувану суму. При цьому контракт стає цінним папером і може на протязі всього терміну дії перекуповуватися багато разів. Держатель контракту може як вгадати, так і не вгадати коливаючуся вартість товару, програти або отримати прибуток.

Торгівля ф’ючерсами ведеться на організованих біржових ринках шляхом публічного оголошення пропозицій на купівлю і продаж. Найважливішою особливістю ф'ючерської торгівлі є порядок розрахунків і постачання товарів після закінчення терміну контракту.

Депозитарні розписки.

Американські і всесвітні депозитарні розписки (АDR/GDR)- похідний цінний папір, що засвідчує право на одну або кілька іноземних цінних паперів або їх частки, депоноване у депозитарії. Реєстрації в цьому випадку підлягають саме базові депозитарні цінні папери, а не АDR. Таким чином на фондовому ринку США пропозиція АDR означає пропозицію депозитарних цінних паперів, і операції з АDR означають операції з депонованими цінними паперами. У кожній програмі розписок присутня американська акція. АDR представляє американську акцію, еквівалентну акції на якомусь іншому ринку. Можна мати депозитарні американські акції без американської депозитарної розписки. Іншими словами депозитарні акції - це акції, а АDR - це як сертифікат.

АDR емітуються депозитарієм (як правило банком), але він не признається (по законодавству США) емітентом. Емітентом АDR є юридична особа, створена внаслідок угоди про випуск АDR. Таким чином американські інвестори, реально вкладаючи гроші в іноземні цінні папери, наприклад українські, придбавають при цьому американські цінні папери і захищені всією потужністю американського законодавства. З іншого боку, власнику розписок надаються ті ж права, що і власнику акцій: право голосу, право придбання нових акцій, право на дивіденди і т. п. В цьому випадку депозитарій розсилає держателям розписок бюлетені для голосування, потім складає отримані голоси і голосує відповідно до них на річних зборах акціонерів. Одночасно американський банк - емітент АDR не відповідає за фінансове благополуччя іноземного емітента. Таким чином, у разі погіршення стану справ іноземного емітента, постраждають передусім держателі розписок, а не банк - емітент.

АDR для українських організацій - емітентів є одним з шляхів проникнення на світові ринки капіталу, шляхом залучення бажаних західних інвестицій.

Вигоди від випуску ADR для великих українських емітентів очевидні. Успішна реалізація даних програм свідчить про міжнародне визнання якості даних акцій. Емітент, що завоював довіру на Заході, отримує необхідні інвестиції, популярність, і відповідно можливість радикально розширити продаж і підвищити котирування своїх акцій як в Україні, так і за кордоном.

Однак потрібно відмітити, що на шляху просування акцій українських підприємств на міжнародні ринки існує ряд перешкод.

По-перше, для роботи на міжнародних ринках технологію роботи з інвесторами необхідно приводити до більш жорстких світових стандартів. Дана робота вимагає від наших підприємств величезних витрат коштів і часу.

По-друге, в законодавстві України є ряд положень перешкоджаючих випуску ADR високого рівня, а також обмежуючих привабливість українських цінних паперів для іноземних інвесторів. Виходячи з цього можна зробити висновок, що акції українських емітентів найближчим часом будуть недооцінені на світових ринках.

Організація обліку операцій з недержавними

Цінними паперами.